Назад до списку статей
1. Не порушуючи приписів національного законодавства щодо обов’язку надавати допомогу постраждалим, водій або будь-який інший користувач дороги, причетний до дорожньо-транспортної пригоди, повинен:
a) по можливості швидше зупинитися, не створюючи додаткової небезпеки для руху;
b) вжити заходів для забезпечення безпеки руху в місці дорожньо-транспортної пригоди і, якщо в результаті дорожньо-транспортної пригоди є тяжкопоранені або вбиті, уникати в тій мірі, в якій це не впливає на безпеку руху, змінювати що-небудь на місці події або знищувати сліди, які можуть бути корисними для встановлення відповідальності;
c) на вимогу інших осіб, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, назвати себе;
d) якщо в результаті дорожньо-транспортної пригоди є поранені або вбиті, повідомити про це в службу дорожнього руху і, якщо остання не дозволяє залишити місце події або якщо він не має надати допомогу пораненим або отримати медичну допомогу сам, повернутися до місця події або залишатися на місці до прибуття працівників служби дорожнього руху.
2. Договірні сторони або їх територіальні підрозділи можуть у своєму національному законодавстві не наказувати положення, зазначене в підпункті d) пункту 1 цієї статті, в тому випадку якщо не було нанесено жодного серйозного тілесного ушкодження і якщо ніхто з осіб, що потрапили в дорожньо-транспортну пригоду, не вимагає повідомити про це поліцію.
Назад до списку статей
